Нагрівальний кабель Woks 20" Titanium" призначений для встановлення в шар стяжки під будь-яке покриття. Woks 20T укладають через кожні 20 см — як додаткове опалення, через 15 см — усередині приміщень, через 12,5 см — у вологих приміщеннях  і через кожні 10 см — у зоні біля меж приміщень (1 м від зовнішніх стін).

Нагрівальний кабель не прокладається під стаціонарними меблями та предметами інтер'єру без ніжок або ніжками менш ніж 4 см.

Нагрівальний кабель у стяжку

 

Woks 20Titan — екранований двожильний нагрівальний кабель з одним приєднувальним (холодним) дротом, має міцну зовнішню оболонку. Холодний дріт  монтажний кабель спеціальної конструкції, що забезпечує швидке зачищення та легкий монтаж. Під час укладання Woks 20T не потрібно використовувати спеціальне м'яке взуття, як у разі зі звичайним нагрівальним кабелем, який із великою часткою може бути пошкоджений під час заливання товстої стяжки (3 см і вище). 

Зазвичай нагрівальний кабель Woks 20T кріпиться на армувальну сітку, укладену поверх теплоізоляції, потім покривається цементно-піщаною стяжкою або бетоном. Докладніше: стр. 12...13 "Рекомендації з монтажу та експлуатації Woks", (йде в комплекті до нагрівальних кабелів промислових серій: 20Т, 30Т та ін.)

 

Технічні характеристики кабелю Woks 20Titanium

 

Найменування	Значення
Тип нагрівального кабелю	двожильний з екраном
Номінальна напруга	230В~
Питома потужність	20 Вт/м при 230В~ 18,3 Вт/м за 220 В~
Діаметр кабелю	6,9 мм
Мінімальний діаметр вигину	4,2 см
Холодний кінець	3 м, 3 х 1,5 мм2  (2,5 мм2)
Внутрішня ізоляція	Arnitel
Екран	суцільної алюмінієва фольга
Жила заземлення	мідь луджена 1,0 мм2
Зовнішня ізоляція/ оболонка	PVC без олива, чорна
Макс. робоча температура під навантаженням	65 °С
Міцність кабелю	клас М2
Клас захисту від впливу води	IP X7
Мінімальна температура монтажу	- 5 °С
Сертифікат	УкрСепро
Гарантія	20 років

Монтаж теплої підлоги

(рекомендації для монтажників)

 
Залежно від призначення приміщення, матеріалу покриття та наявності теплоізоляції, «тепла підлога» має мати різну питому потужність, яка визначається кроком укладання. 

 

 

Наявність омметра и мегамометра дасть змогу зробити все ОБ'ЯЗУВАЛЬНІ ЗМІРЕННЯ Характеристи нагрівального кабелю під час укладання та заповнити гарантійний сертифікат. Придбайте або візьміть в оренду ці прилади.  

  

Перевірка нагрівального кабелю перед укладанням:

 

 

Якщо опір мають відхилення більше допустимих значень, кабель підлягає заміні.

Попередьте тих, хто встановлюватиме наповне покриття: бути уважним і не пошкодити нагрівальний кабель під час розчищення плиткових швів. Дайте їм прочитати інструкцію. Заповнений вами гарантійний сертифікат, підтверджує контроль цілющості нагрівального кабелю на всіх етапах, аж до першого вмикання.

Встановіть запобіжну етикетку в місці підлічення терморегулятора. Виберіть опір нагрівального кабелю, потужність і дату вимірювань. Передайте заповнений гарантійний сертифікат користувачеві теплої підлоги. Це гарантує йому безплатний ремонт або заміну нагрівального кабелю завдяки ПАТ "Одескабель", у разі виходу теплої підлоги з ладу впродовж гарантійного терміну.

 

Важливо знати до початку монтажу

---

1. Нагрівальний кабель не можна відрізати, вкорочувати, м'яти та розтягувати.
2. Забороняється експлуатація нагрівального кабелю без уземлення.
3. Під'єднання нагрівального кабелю до мережі живлення має здійснюватися через терморегулятор із використанням пристрою захисного вимкнення (УЗВ), з струмом висікання 30 мА. Якщо кабель встановлений у вологому приміщенні, як-от ванна, сайна, парна..., струм відсічення ПЗВ має становити 10 мА.
4. У вологому приміщенні потрібно передбачити гідроізоляцію над нагрівальним кабелем.
5. Не можна укладання нагрівального кабелю під побутовими приладами (стиралева, посудомийна машина, холодильником тощо), меблями без ніжок або з ніжками заввишки менш ніж 4 см. Немає циркуляції повітря знижує тепловіддання підлоги.
6. Щоб знизити тепловтрати, потрібно ізолювати основу підлоги за допомогою теплоізоляційного матеріалу. Нагрівальний кабель не має мати контакту із ізоляцією або вдавлюватися в неї. Це запобігають, укладаючи кабель на металеву сітку з малими осередками.
7. Нагрівальні кабелі Woks 10, Woks 18 и WoksMat 160 призначені для встановлення в цементно-піщану суміш або плитковий клей. Вони не мають встановлюватися на даху або в водостоках.
8. Нагрівальні кабелі Woks 10, Woks 18 и WoksMat 160 мають клас механічної стійкості М1, тому не призначені для встановлення в місцях із великими механічними навантаженнями або ударами.

 

Вимоги до монтажу

---

1. Один нагрівальний кабель встановлюють в одному приміщенні.
2. Забороняється монтаж за температури нижче ніж 5 °C. Дозволяється короткочасне (5...10 сек.) під'єднання розмотаного кабелю до мережі живлення для його розм'якшення.
3. Забороняється самопересічення нагрівального кабелю та його контакт з іншим кабелем — це може призвести до перегрівання.
4. Нагрівальний кабель не має кріпитися на трубах або іншій сантехнічній арматурі, яка розташована в підлозі або бути ближчою за 3 см до них.
5. З'єднувальну та кінцеву муфти не дозволено: згинати, м'яти та розтягувати.
6. У процесі монтажу та заливання цементно-піщаною сумішшю (карточним клеєм) необхідно оберігати кабель від механічних пошкоджень.
7. Ланцюгово-піщана суміш (плитковий клей) має бути призначена для укладання нагрівального кабелю.
8. З'єднувальну муфту та 10 см « холодного кінця» біля неї, не можна розташовувати в трубі. Їх потрібно розмістити в цементно-піщаній суміші (плічним клеєм) так само, що й нагрівальний кабель. Необхідно забезпечити повний контакт поверхні нагрівального кабелю із сумішшю або клеєм.
9. Датчик температури підлоги має домагатися кінця трубки, у яку він встановлюється. Кабель датчика температури підлоги можна вкорочувати або подовжувати на довжину до 50 метрів із застосуванням мідного кабелю перерізом 2х1,0 мм².

 

 

Укладання нагрівального кабелю Woks

---

1. Зробіть план укладання нагрівального кабелю на площі, яка обігріватиметься.
2. Очистити поверхню підлоги: підмістіть і прибрати камені та інші предмети, які можуть пошкодити кабель.
3. Розкладіть його з урахуванням кроку укладання, на суцільну та рівну поверхню.
4. Укладку починають зі сполучної муфти з урахуванням довжини холодного кінця, який не має перетинатися або торкатися нагрівального кабелю. Холодний кінець можна вкорочувати.
5. Якщо потрібно, зробіть заглиблення для муфти розміром 15 х 15 х 150 мм. Нагрівальний кабель (10 см) і холодний кінець біля муфти (10 см) не можна згинати.
6. Зробіть у стіні отвір для терморегулятора на висоті 0,3...1,7 м від поверхні підлоги.
7. Датчик температури терморегулятора має розташовуватися посередині між двома паралельними нитками нагрівального кабелю, не ближче 25 см до краю площі, яка обігрівається. Його потрібно розмістити в трубці для того, щоб під час виходу з ладу було легко замінювати. Останні 15 см трубки розташовують паралельно до кабелю, тому що під час заміни важко бути впевненим, що датчик дістав кінця трубки.
8. Виберіть один із 3 варіантів переходу трубки зі стіни на підлогу, який вам зручніше виконати. Помните , що радіус вигину трубки потрібно зробити великим 5 см.

 

	Варіант А:  Зігніть трубку двічі: один на стіні, другий на підлозі
	Варіант Б: Зігніть трубку потопивши її в підлогу
	Варіант В: Зігніть трубку потопивши її в стіну

 

• Підметіть і заґрунтуйте поверхню підлоги, перш ніж почати закривати нагрівальний кабель цементно-піщаною сумішшю.
• Закріпіть трубку для датчика температури в штробі та закрийте її кінець, щоб уникнути потрапляння розчину.
• Зафіксуйте нагрівальний кабель, щоб він залишався на місці під час заливання.

 

Укладання нагрівального кабелю на монтажну стрічку

---

 На стяжці, перекон напрямку укладання нагрівального кабелю, через 50 см закріпіть монтажну стрічку за допомогою цвяхів, дебелів. кабель кріпиться до стрічки за допомогою проштампуваних у ній елементів, розташованих через 2.5 см

 

Укладання нагрівального кабелю на арматуру або армувальну сітку

---

Зверху теплоізоляції  покладіть  сітку  и  зафіксуйте її. Закріпіть нагрівальний кабель на сітці за допомогою пластикових хомутів. Використовуйте поздовжні арматурні стрижні, щоб не пошкодити кабель про гострі краї арматури.

 

Укладання нагрівального кабелю на двусторонний скотч

---

 

На стяжці,  поперек запланованого напрямку укладання нагрівального кабелю  покладіть двостронній скотч з кроком 50 см. Закріпіть кабель на скотчі за допомогою паперових стикерів або малярного скотчу. 

Використовуючи паперову лінійку з розміткою, за допомогою олівця або фломастера, нанесіть крок укладання на скотч або підлогу поряд зі скотчем. 

Закріпіть кабель на скотчі, почавши з кріплення  сполучної муфти, використовуючи паперові стикери або термостійкий малярний скотч. Якщо з якоїсь причини їх бракує, використовуйте замість них не Сміливу папір щільністю 80 г/м2.

 

Укладання нагрівального мата для теплої підлоги

1. Знайдіть сполучну муфту, розкладіть мат на поверхні, що обігрівається, з урахуванням довжини холодного кінця.
2. Основу — сітку мата розрізають згідно з проєктом, так, щоб не пошкодити нагрівальний кабель.
3. Згорніть мат, підметіть і проґрунтуйте підлогу.
4. Зніміть захисну плівку, знову розверніть нагрівальний мат клейкий шаром на сітці до підлоги та притисніть його. Це завадить піднятися мату під час заливання розчином.

 

ЗАВЕРШНІ РОБОТИ ПО КЛАДКІ КАБЕЛЯ

1. Щоб запобігти пошкодженню нагрівального кабелю, не кидайте на кабель тверді предмети. Будьте уважні: подальші роботи потрібно проводити у взутті з м'якою підошвою.
2. Складіть схему укладання нагрівального кабелю (мата), на якій вказані розташування кінцевої та сполучної муфт, датчика температури підлоги. Натомість можна сфотографувати укладений кабель, перш ніж залити його цементно-піщаною сумішшю (плитовим клеєм).
3. Перевірте опір нагрівальної жили та опір ізоляції нагрівального кабелю до заливання. Впишіть результати вимірювань у Гарантійний сертифікат у графу «До заливання». Опір ізоляції перевіряється напругою 1000 В, упродовж 30 с за 20 °C. Воно має бути не менш ніж 50 Мом.
4. Нанесіть шар цементно-піщаної суміші (плиткового клею). Контролюйте, щоб під час роботи навколо нагрівального кабелю не утворилися порожнечі, тому що вони можуть призвести до виходу кабелю з ладу внаслідок високих температур.
5. Стяжка підлоги має мати гарну теплопровідність для створення рівномірної температури по всій поверхні, що забезпечить ефективне випромінювання від кабелю в приміщення. Важливо дотримуватися інструкцій виробника суміші та добре перемішати розчин перед заливанням нагрівального кабелю.
6. Рекомендовано використовувати суміші, які розроблені спеціально для «теплої підлоги». Застосовувати теплоізолювальні суміші заборонено.
7. Нагрівальний кабель має бути покритий шаром суміші від 2 до 5 см, потім на нього може бути встановлена плитка, лінолеум, ламінат, килимин тощо.
8. Перше вмикання нагрівального кабелю дає змогу проводити після повного затвердіння суміші. Для цементно-піщаного стяжки час висихання зазвичай становить 28 днів; для плиткового клею — від 5 до 7 днів. Для спеціальних сумішей можуть бути інші терміни, зазначені виробником.
9. Недотримання терміну затвердіння може призвести до відшарування «теплої підлоги» та його виходом із ладу.
10. Під'єднання нагрівального кабелю до мережі здійснює фахівець з інструкції виробника терморегулятора, з дотриманням активних ПУЕ.
11. Жовто-зелений заземлювальний дріт « холодного кінця» приєднується до загального або індивідуального заземлення, яке має позначку.
12. Наявність нагрівального кабелю в підлозі необхідно позначити за допомогою розміщення попереджувальних символів або вказівок в електрощиті, розподільній коробці або іншому місці, звідки подається живлення. Інформація про нагрівальний кабель обов'язково має вказувати в документації, яка залишається після нього встановлення.

 

Під'єднання терморегулятора теплої підлоги

---

 

 

Для того, щоб правильно під'єднати терморегулятор теплої підлоги, потрібно керуватися такими пунктами:

• До клеми 1 під'єднуються фазний дріт, до клеми 2 — нульовий дріт від мережі живлення.
• До клем 3 і 4 під'єднуються дроти живлення нагрівальної секції.
• До клем 6 і 7 під'єднуються дроти виносного датчика температури.
• Дроти заземлення мережевого кабелю та нагрівальної секції з'єднуються за допомогою клем або опресуванням. Застосування скручування небажане.
• Якщо нагрівальна секція за вимкненого терморегулятора перебуває під напругою, поміняйте місцями дроти, під'єднані до клем 1 і 2.

(Подробна інструкція обов'язково додається до кожного терморегулятора) 

Укладання теплої підлоги може бути проведене вами самостійно, але під'єднання має проводитися кваліфікованим електриком. Ви можете під'єднати тепла підлога самостійно, якщо маєте відповідні знання, кваліфікацію та допуск.

 

 

Особливості під'єднання датчика температури електричної теплої підлоги

---

Окремо зупиниться на правильного розташування датчика температури (ДТ).  Можливі два варіанти розташування гофоротрубки для ДТ у теплій підлозі (мал.5):

рис. 5 а.) неправильно	рис. 5 б.) правильно

- рис. 5 а). Кінець гофрострубки не паралельний сусіднім ниткам НК.  ДТ перебуває на своєму місці, але відстань до НК невелика. Таке розташування призведе до постійного вимкнення теплої підлоги.  Встановити ДТ, коли підлога залита стяжкою важко. Датчик виявиться в будь-якому місці, а не між сусідніми нитками, і  така тепла підлога буде працювати нестабільно.

- рис. 5 б). Для стабільної роботи ТП останні 20...30 см гофропрубки розташовують паралельно сусіднім ниткам НК. Якщо під час заміни або встановлення ДТ не пройде до кінця гофропрубки, це не вплине на здатність вимірювати температуру між НК.

Іноді (рис.6), під час монтажу намагаються дотягнути  ДТ усередину площі зайнятої ТП. У деяких випадках навіть доводиться нарощувати дріт ДТ, що робить його заміну трудомістким процесом. Ця звичка залишилася в монтажників після роботи з водяною теплою підлогою, оскільки саме в середину кімнати подається гаряча вода.

Рис.6 Датчик температури теплої підлоги всередині кімнати

 

У разі електричної теплої підлоги, датчик встановлюють на відстані 30 см від межі теплої підлоги, посередині між двома нитками НК. Таке рішення правильне, оскільки в цій зоні температура підлоги така сама, як і  у центрі кімнати.

Дріт датчика температури теплогол підлоги можна нарощувати на 50 метрів дротом перерізом 2*1,0. Це не зменшить точність визначення температури

 

 

Увімкнення й експлуатація

---

1. Обігрівання підлоги діє повільніше, ніж настінні нагрівачі, тому для якісної роботи нагрівального кабелю необхідно використовувати електронний терморегулятор. До його під'єднання знову перевірте опір нагрівальної жили та опір ізоляції, щоб бути впевненим у цілісності кабелю.
2. Не вкручуйте шурупи та не забийте цвяхи в тих місцях, де встановлено «тепла підлога». Якщо це потрібно зробити, викличте електрика, який зможе встановити розташування нагрівального кабелю в підлозі.
3. Можливе паралельне під'єднання декількох нагрівальних кабелів до одного терморегулятора. Попередньо переконайтеся в тому, що загальна потужність нагрівальних кабелів не перевищує номінального навантаження на терморегулятор.
4. У приміщеннях із «теплою підлогою» потужністю 100 Вт/м² і більше, килимове покриття не використовують. Будьте обережні, коли кладете купу одягу на «тепла підлога» — краще покладіть її в інше місце.
5. Ізолювальні та фіксовані предмети мають розташовуватися на необогрівних частинах підлоги.
6. Рекомендована температура поверхні підлоги: від +27 °C до +35 °C. Вона залежить від призначення приміщень і типу покриття. Вибір іншої температури може стати причиною дискомфорту та додаткових витрат на електроенергію.
7. У процесі експлуатації нагрівальний кабель «теплої підлоги» не потребує обслуговування. Можна лише перед початком опалювального сезону перевірити опір ізоляції.

 

Що краще — тепла підлога, стіна чи стеля? Особливості електричної теплої підлоги

У розділі тепла підлога відбиті загальні вимоги стандарту до опалення за допомогою теплої підлоги та найпоширеніші його конструкції. У таблиці температур вказані  значення для стін і стелі, але ми не зупинялися на цих параметрах докладно.

Популярна думка, що НК укладають у тільки в підлогу, і водночас випускаються з вигляду два інших способи опалення: за допомогою стін і стелі, адже вони зазвичай не зайняті предметами інтер'єру. Свою роль зіграв той факт, що український ринок формується двома шляхами: нормативним і оббивальним, причому другий у нас домінантний, тому що знання нормативів немає або ігнорується, як зайва турбота.

 

Ідея використання стін і стелі як грівих поверхонь не нова. Ще в 70-х роках минулого століття для дитячих, шкільних установ, санаторіїв, лікарень та пологових будинків до опалення за допомогою радіаторів прирівнювалися панелі з замоноченими стояками та нагрівальними елементами. Користувати підлогу для обігріву зручно не у всіх приміщеннях, тоді ж були розроблені рекомендації за температурою стін, що найшло своє відтворення в ДБН В.2.5-24-2012 (Електрична кабельна система опалення). Використання стін і стелі під час кабельного нагрівання отримало назву систем «прямої дії», скорочено ЕКС ОПД.
 

 

У цій статті ми розповімо:

• різницю  у роботі теплої підлоги, теплих стін і стелі;
• різницю в роботі електричної теплої підлоги та водяної;
• рекомендації щодо вибору температури підлоги з різною поверхнею;
• рекомендації на вибір грівальної поверхні (підлога, стеля, стіна).

 

 

---

  

 1. Особливості застосування електричної теплої підлоги

Відомо, що не у всіх приміщеннях однаково комфортно. Тепловий дискомфорт можна відчути, якщо є асиметрія теплового випромінювання (холодні або теплі стіни), протяг, різна температура повітря по вертикалі, холодну або холодну підлогу. Кількість небажаних можна знизити, якщо врахувати дотримання важливих параметрів. Так званий «баланс температури» дотримується, коли тепло, що виробляється людиною, дорівнює його втратам у довкілля.
 

Виявляється, що за різниці в температурі повітря по вертикалі, люди менш чутливі до неї, якщо температура вгорі нижча. А якщо температура вгорі вища, то під час різниці 2 °C лише 2% опитаних відчуваютьлад, а під час різниці 6 °C  — вже 40%. Висновок — тепла підлога, краща від теплої стелі.
 

Занадто тепла підлога може викликати такий же дискомфорт, що й холодний. Для людей, які носять удома взуття, комфорт залежить від температури підлоги, а не від матеріалу, який його покриває.
 

Так, за температури підлоги менш ніж 5 °C і вище 40 °C відчувають дискомфорт 50%, що є в приміщенні. Якщо температура нижча за 15 °C або вище 32 °C, незручно 20%. Мінімальна кількість небайдужих — 7% в діапазоні температур підлоги від 23 °C до 25 °C. З цих даних слід, що якщо Ви ходите або сидите тривалий час у приміщенні з обігріваною підлогою, оптимальна температура поверхні не має перевищувати 25 °C. Дуже важливо не плутати її з температурою в зоні нагрівального кабелю, показання якої знімає датчик температури терморегулятора теплої підлоги.
 

Остаточні рекомендації такі: температура поверхні підлоги, яка використовується для опалення, має бути не вище за 29 °C, а для тих приміщень, де може бути жарко — кухня, ванна кімната — до 26 °C.

 

  

---

 

2. Режим теплопередавання під час сидіння на електричній теплій підлозі відрізняється від водяної.

Навіть якщо температура комфортна у разі первісного зіткнення, тривалий контакт шкіри з підлогою, що обігрівається, може викликати дискомфорт. У разі нерухомого сидіння або лежання, а також у людей із порушенням кровопостачання в зонах контакту тіла з підлогою може бути й опік шкіри. Такий абсурдний на перший погляд висновок абсолютно здоровий, якщо розглянути фізику процесу.
 

На відміну від води, нагрівальний кабель випромінює тепло незалежно від температури на поверхні підлоги, і у разі тривалого (подовжому 30 хвилин) перебування на підлозі без руху, температура тіла в зоні контакту неабияк підвищується (рис.1):

Рис. 1 — співвідношення між температурою підлоги та температурою шкіри
людини під час сидіння на підлозі з електричним підігрівом

1.  - час зіткнення — 90 хв;
2.  - час зіткнення — 60 хв;
3.  - час зіткнення — 30 хв;
4.  - час зіткнення — 10 хв;

 

Уособливо дивно: електрична тепла підлога не зовсім придатна для того, щоб на ній проводити багато часу, але на ній легко отримати бажану температуру та ознайомитися 10...15 хвилин можна з великим комфортом. Водяний гарний для тривалого перебування, але отримати якусь конкретну температуру поверхні — проблематично.

 

  

---

 

3. Відчуття під час торкання рукою поверхні різних матеріалів

Теплові відчуття, які виникають під час торкання голою рукою поверхні різних матеріалів істотно різні.
На рис. 2 показано співвідношення відчуттів від торкання рукою різних матеріалів за різної температури.
 

Рис. 2
 

1. - дерево;
2. - пластмаса;
3. - сталь;
4. - алюміній.

За температури поверхні будь-якого матеріалу 36 °C теплове відчуття під час торкання нейтральне.

Під час контакту ніг із полом ситуація дещо відрізняється:
 

З таблиці випливає, що температура підлоги з будь-яким покриттям, однаково прийнятна для тих, хто ходить або сидить, босою або взутий є в вузькому діапазоні 25...28.

 

  

---

  

4. Що краще — тепла підлога, стіна чи стеля?

Асиметрія теплового випромінювання виникає, коли різниця температур викликана теплою стелею, холодною стіною, холодною стелею та теплою стіною. Положення тіла, за якого різниця температур спрямована спереду або ззаду, не викликає великого дискомфорту.
 

Дивовижно, але експериментальні дані показали, що максимальний дискомфорт за однакової різниці температур люди відчувають коли в кімнаті тепла стеля. За ним, у порядку поліпшення самопочуття йдуть холодна стіна, холодна стеля і тепла стіна.
 

Дискомфорт у 10% людей викликає:

1. Тепла стіна - за різниці температур понад 30 °C.
2. Холодна стеля   - за різниці температур понад 20 °C.
3. Холодна стіна - за різниці температур більш ніж 13 °C.
4. Тепла стеля - за різниці температур більш ніж 7 °C.

 

 

---

 

Виведення:

 Комфортні умови для людей, які перебувають у приміщенні можна з великою часткою впевненості забезпечити пробогова підлога або стіни, ніж обігріваючи стелю!